- оволодіти
- [оволоуд’і/тие]
-д'і/йу, -д'і/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
оволодіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
оволодіти — див. оволодівати … Український тлумачний словник
оволодівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
оволодівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оволодіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
оволодівати — а/ю, а/єш, недок., оволоді/ти, і/ю, і/єш, док. 1) чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. || перен. Повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові. || тільки док., ким. Вступити в статеві зносини (з жінкою). Оволодівати собою.… … Український тлумачний словник
оволодівання — я, с. Дія за знач. оволодівати … Український тлумачний словник
оволодіння — я, с. Дія за знач. оволодіти … Український тлумачний словник
оволодіння — [оволоуд’і/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
обняти — оволодіти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів